Збереження психологічного здоров’я вихователя дошкільного навчального закладу, як умова ефективності професійної діяльності

Збереження психологічного здоров’я вихователя дошкільного навчального закладу, як умова ефективності професійної діяльності

Останні роки характеризуються підвищенням уваги суспільства до проблем здоров’я людини, проводиться цілий ряд заходів, націлених на його  зміцнення.

Педагоги — як професійна група відзначається дуже низькими показниками фізичного і психічного здоров’я. Це пояснюється тим, що праця педагога відноситься до розряду складних, стресогенних, найбільш напружених у психологічному плані, таких, що вимагають від людини великих резервів самовладання й саморегуляції. На це є певні об’єктивні причини: комунікативні перевантаження, велике емоційне напруження, поява певних професійних деформацій, соціальна незахищеність і низький статус професії у масовому сприйманні. Крім того, професія вихователя належить до так званих хелперських (від англ. help – допомагати), оскільки пов’язана з роботою у системі «людина-людина», наданням підтримки і допомоги підопічним. Саме у вихователів дуже високий ризик психічних і соматичних реакцій на напружені ситуації в роботі.

Психічне здоров’я педагога є необхідною умовою його активної життєдіяльності,самореалізації, розвитку творчого потенціалу. Воно позначається на здоров’ї його вихованців і на результатах усієї навчально- виховної роботи.

Стан психічного здоров’я вихователя впливає на дітей на всіх рівнях: емоційно-психологічному, біоенергетичному, інформаційному, виховному.

Нездоровий педагог не може забезпечити дитині необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід, ситуацію успіху. Він не зможе займатися і вихованням культури здоров’я дошкільників, оскільки у цій роботі необхідний особистий приклад. Неблагополуччя психічного здоров’я, деформації особистості педагога, прояви синдрому згорання, педагогічний криз безпосередньо впливають на здоров’я дітей.

Рекомендації педагогічним працівникам щодо уникнення стресових ситуацій

1. Не провокуйте агресію на себе: не говоріть «командним тоном», не використовуйте у звертанні такі вирази, як «ти повинен», «ти мусиш це зробити», не використовуйте своє становище: «я старший за віком», «мені видніше» тощо.
2. Щиро демонструйте повагу, розуміння, зацікавленість, уважно слухайте й дивіться в очі співрозмовнику.
3. Не ставте себе в позицію начальника, тобто в позицію сили.
4. Дотримуйтеся рівноправних взаємин у спілкуванні.
5. Ставте конкретні запитання та давайте конкретні відповіді.
6. Якщо відчуєте злість або гнів, з’ясуйте його реальну причину. У момент  безпосереднього відчуття негативних емоцій під час бесіди чи конфлікту  поставте собі запитання: «Що я хочу отримати в результаті?»
7. Умійте щиро вибачитись: «Я був неправий», «Це було нерозумно з мого  боку», «Я не виявив до тебе належної уваги», «Вибач мені, ти зніяковів через мене в присутності інших людей».
8. Умійте використовувати засоби спілкування: навчіться слухати із  співпереживанням; навчіться бути впевненим у собі.
9. Розглядайте проблему з точки зору іншої людини, визначте головні питання, які треба вирішити, знайдіть найприйнятніші рішення, визначте  можливі альтернативні шляхи їх знаходження.
10. Умійте уникати невиправданих сподівань: не приписуйте іншим своїх  почуттів, думок, учинків; навчіться коректно ставити запитання.

Основні напрями збереження психічного здоров’я педагога:

1. Підтримка мотивації на педагогічну діяльність.
2. Усвідомлення істини, що здоровим можна стати лише доклавши зусиль,  навчившись цього особисто.
3. Психологічне забезпечення умов розвитку педагогічної гнучкості  (емоційної, поведінкової, інтелектуальної);.
4. Підвищення професійної самосвідомості педагога.
5. Посилення свого життєвого потенціалу і життєстійкості.
6. Розроблення програм оздоровлення, різноманітних освітньо — оздоровчих  послуг для педагогів.
7. Використання ефективних форм і методів оздоровчої роботи для  проведення навчальних занять та виховних заходів, психолого-розвивальних, корекційних, оздоровчо-реалібітаційних тренінгів, метою яких є розвиток особистості, покращення стану психічного здоров’я вихователя.

Ефективним профілактичним засобом є оволодіння педагогом технікою саморебефінгу, антистрестехнологією, або елементами антистрес-тренінгу, релаксації, антистресовой аутофіторегуляції, знаннями про антистресове харчування.

Психічне здоров’я вихователя дошкільного навчального закладу є важливою умовою ефективності його професійної діяльності. Вихователь повинен  усвідомлювати значущість власного здоров’я як найважливішої професійної цінності, необхідної умови для здійснення професійної діяльності; чітко розуміти особисту відповідальність у збереженні та зміцненні психічного  здоров’я; володіти знаннями щодо профілактики порушень і збереження психічного здоров’я.