Що робити батькам у разі булінгу дитини

                Що робити батькам у разі

                        булінгу дитини

          Як допомогти дитині, що потерпає від булінгу

• У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

• Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

• Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

• Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, тощо).

• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга.

• Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до садочка/школи.

• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вихователів, адміністрації, охорони, батьків інших дітей.

• Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.                

                 Як допомогти дитині-агресору

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “ всі так роблять ”, або “ він заслуговує на це.»

• Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

• Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “ хлопчики завжди будуть хлопчиками ” або “ глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства ”.

• Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

• Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть.
• Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

• Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

• Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

• Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять.
• Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

• Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.