Форми методичної роботи з педагогами

     Створюючи атмосферу творчості в педагогічному колективі закладу дошкільної освіти необхідно забезпечити сприятливі умови, за яких у кожному педагогові бачать особистість, поважають його вибір, спонукають аргументувати, пропонувати, аналізувати, надають можливість стати архітекторами власного професійного життя. Тож завдання вихователя-методиста і керівника — допомогти кожному педагогові знайти в собі сили і нереалізовані можливості для підвищення своєї професійної майстерності.

     Підвищення якості дошкільної освіти перебуває в прямій залежності від рівня професійної компетентності педагогічних кадрів.
За сучасних умов реформування освіти радикально змінюється статус педагога, його освітні функції, відповідно змінюються вимоги до його професійної педагогічної компетентності, рівня його професіоналізму. На сьогодні ми відзначаємо затребуваність педагога творчого, компетентного, здатного до розвитку свого особистісного потенціалу в сучасній системі дошкільної освіти.
Успіх роботи закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від творчої активності педагогів, від їх професійної зрілості. Позитивні зміни в системі дошкільної освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки педагогічних кадрів стають одним із головних завдань з модернізації системи освіти. Система методичної роботи в ЗДО має бути спрямована на створення професійно-особистісної зони успіху кожного педагога, підвищення рівня мотивації до саморозвитку і творчості за використання таких факторів:
– облік результатів діагностики професійних та індивідуально-психологічних
особливостей педагогів;
– індивідуалізація стосунків із колегами;
– диференціація взаємодії різних груп педагогічного колективу;
– орієнтування на позитивні можливості особистості педагога;
– особистий приклад керівника.
Сьогодні пропоновано багато різноманітних форм роботи з педагогічними кадрами в дошкільному навчальному закладі. Серед них ми виділяємо як традиційні, так і інноваційні. З традиційних використовуємо: тренінги, семінари-практикуми, круглі столи, педагогічні ситуації, вікторини, диспути, дискусії.  З новітніх — ділову гру, майстер-клас, виставки-ярмарки, творчі години, методичний міст, методичні посиденьки, проблемний стіл, КВК, школа передового досвіду, брейн-ринг для вихователів, мозковий штурм, синтез думок, банк ідей, педагогічний аукціон.
Інтерактивні форми роботи з педагогами є найбільш ефективною формою в процесі підготовки до педагогічної ради та до розробки нових технологій у
навчанні і вихованні дошкільників. Основним напрямком інтерактивних форм є активізація педагогів, розвиток їх креативногомислення, нестандартний вихід з проблемних ситуацій.

     Щорічно, плануючи методичну роботу з педагогами свого закладу, вихователь — методист використовує такі відомі форми роботи, які широко впроваджуються в практику ЗДО:
– Групові (педагогічні ради, семінари, практикуми, методичні об’єднання,
творчі групи, робота за єдиними методичними темами, ділові ігри та ін.) та
індивідуальні (самоосвіта, індивідуальні консультації, співбесіди, наставництво тощо).
– Відкритий показ заняття з подальшим обговоренням побаченого як форма
навчання педагогів і розповсюдження передового досвіду.
– Семінар-практикум, методичне об’єднання. Проводяться для більш глибокого і систематичного вивчення проблем педагогіки, психології, методики.
Теоретичні матеріали підкріплюються прикладами з практики, показом
окремих прийомів та способів роботи. У ході семінару, методичного об’єднання вдосконалюється професійна майстерність педагогів у певному виді діяльності, розвивається творчість і фантазія.

     До річного плану роботи закладу дошкільної освіти обов’язково вносять семінари, семінари-практикуми, які залишаються найбільш ефективною формою підвищення кваліфікації вихователів.
Семінар-практикум передбачає виконання практичних завдань, спостереження за роботою колег із подальшим обговоренням. Наприклад, на занятті з ознайомлення з українським розписом, педагоги під керівництвом спеціаліста вчаться розпису. Це вміння надалі застосовується в прикрашанні групової кімнати і в роботі з дітьми. У ході семінару-практикуму передбачається можливість обговорення різноманітних точок зору, дискусії, створення проблемних ситуацій, які дозволяють наприкінці роботи виробити єдину позицію щодо розглянутого питання. Важливо, щоб підсумки семінару були оформлені під наглядом керівника.
Важливе питання — місце проведення семінару. Це може бути методичний кабінет, групова кімната, музей, виставкова зала тощо залежно від тих завдань, які мають розв’язувати учасники семінару.

 Диспути — усний науковий спір, обговорення якогось питання публічно, перед аудиторією. Як інтерактивна форма роботи це можуть бути зіткнення ідей, думок, точок зору, дебати після доповіді. Як правило, опоненти визначаються заздалегідь.

 Дискусія — колективне обговорення якогось складного питання. Заздалегідь готується література відповідно до теми, оформлюється приміщення, учасники ознайомлюються з темою. Під час підготовки можуть бути створені творчі групи, які пропонують свою програму, позицію. Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне розв’язання проблеми або рекомендації. Питань має бути не більше п’яти. Щоб вичерпати найголовнішу проблему дискусії, формулювати її слід так, щоб була можливість висловити різні погляди на неї. При цьому дуже важлива роль ведучого: він повинен уміти ясно й чітко обґрунтовувати вибір теми, що обговорюється, зацікавити аудиторію, примусити її думати.

Методичний міст — різновид дискусії. Проводиться з метою фомування практичних навичок. Темою, як правило, обирається одна з проблем розвитку, навчання і виховання дітей. Під час проведення методичного мосту вихователі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Роль ведучого виконує методист.

Проблемний стіл сприяє розвитку у педагогів прагнення до самоосвіти, розширення й поглиблення знань. Заздалегідь готуються питання для обговорення, список рекомендованої літератури, комплектуються творчі мікрогрупи, створюється прес-центр, який після закінчення підбиває підсумки, пропонує рекомендації й випускає методичний бюлетень «Досвід. Проблеми. Пропозиції».

Методичні посиденьки — форма методичної роботи, що допомагає створити сприятливий психологічний клімат в колективі педагогів. Пропонуються питання для обговорення, тема оголошується заздалегідь, щоб усі мали можливість підготуватися. Активне обговорення проблеми найчастіше відбувається в невимушеній атмосфері за чашкою кави.

Методичний ринг проводиться так. Два опоненти заздалегідь готуються до обговорення двох питань. Кожний опонент має групу підтримки. Група аналізу (журі) оцінює рівень захисту кожного погляду на певне питання, потім усі разом підбивають «підсумки». Щоб зняти психологічну напругу, слід заздалегідь продумати, чим заповнити паузу (педагогічні ситуації, ігрові завдання тощо).

     До цієї ж форми роботи можна віднести і «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Слабкий ланцюжок» тощо. Такі заходи проводяться за традиційним сценарієм.

Педагогічні турніри. Розпочинати підготовку до проведення цієї форми методичної роботи потрібно за місяць. Обираються ведучий та журі. Учасникам повідомляють домашнє завдання. Потім обирають капітанів та опрацьовують літературу з теми турніру, обмірковують виконання домашнього завдання. Окрім того, передбачається низка запитань, ситуацій, завдань, невідомих команді, які треба буде розв’язати в ході турніру (на відміну від КВК, що проводяться за одним сценарієм).

Мозковий штурм сприяє розвитку творчого мислення і в цілому підвищує рівень педмайстерності. Це швидкий, рішучий наступ у грі, мета якого — групове розв’язання проблеми. Цю форму зручно використовувати під час обговорення складних проблем. Першочерговим завданням групи є пошук нових альтернативних варіантів розв’язання проблемної ситуації.

Круглий стіл  визнаний науковцями як одна з ефективних інтерактивних форм навчання дорослих. Розрізняють міждисциплінарний «круглий стіл» та навчальні зустрічі за «круглим столом». Під час першого на обговорення виноситься тема, яку треба розглянути різнобічно: з погляду психології, педагогіки, лінгводидактики тощо.

     У такому засіданні беруть участь різні фахівці. Слухачам заздалегідь пропонують теми повідомлень, що їх коментуватимуть запрошені фахівці; передбачається активна участь педагогів в обговоренні проблеми. На навчальні зустрічі за «круглим столом» виноситься тема, яка хвилює слухачів або яку слід розглянути ґрунтовніше. Запитання до запрошених формулюються заздалегідь. Обговорення, як правило, йде без активної участі слухачів.

Семінар — найпоширеніша форма підвищення кваліфікації педагогів. Мета — вдосконалення теоретичної і практичної підготовки педагогів відповідно до сучасних наукових досягнень у галузі позашкільної освіти.

Тренінг — форма методичної роботи, спрямована на здобуття знань, умінь, навичок, корекцію установок для успішного розв’язання навчально-виховних завдань. Під час тренінгу вдосконалюються вміння виступати перед аудиторією, вести ділову розмову, правильно поводитись у конфліктних ситуаціях.

Педагогічний аукціон спрямований на активний обмін новими ідеями, думками, педагогічними знахідками; їх захист або пропаганду. На аукціоні доцільно презентувати ідею чи проблему, що найбільше хвилює педагогів і щодо якої існує багато різних думок.

Банк ідей — колективне проектування нових ідей для розв’язання практичних проблем, які не можна розв’язати в традиційний спосіб.

Бюро педагогічних знахідок покликане дати педагогам інформацію про кращі здобутки у галузі освіти.

Вікторина — пізнавальна гра, що складається із запитань та відповідей. Підвищує загальноосвітній рівень педагогів.

Синтез думок — пошук і виявлення оригінальних рішень з теоретичних та практичних питань.

КВК проводиться з метою виявлення та збагачення знань педагогів з окремих педагогічних проблем.

Клуб «Що? Де? Коли?» має на меті розширення знань з будь-якої педагогічної проблеми і формування навичок усного виступу.

Творчі групи. Виникли в результаті пошуку нових, більш ефективних форм методичної роботи. Створюються добровільно, коли необхідно вивчити
передовий досвід, нову методику або розробити перспективну ідею.
Об’єднуються декілька педагогів з урахуванням психологічної сумісності,
творчих інтересів. У групі можуть бути один або два лідери, які беруть на себе розв’язання організаційних питань. Кожен член групи самостійно вивчає
закріплене за ним питання, готує коротку інформацію. Потім усі обмінюються думками, дискутують, пропонують варіанти, впроваджують у практику своєї роботи. Організують взаємовідвідування занять, обговорення найкращих прийомів і методів. За потреби здійснюють спільне вивчення додаткової літератури. Головну увагу приділяють пошуковій, дослідницькій діяльності. Спільне творче опанування нового відбувається в три-чотири рази швидше, ніж іншими засобами.

Брифінг. Це зустріч, на якій коротко викладається позиція щодо одного з
нагальних питань. Її може проводити керівник або спеціаліст, який заздалегідь готується до відповіді на запитання з означеної теми і дозволяє максимально активізувати вихователів. Утворюється дві команди: одна ставить запитання, друга відповідає. Організатор ставить запитання, педагоги відповідають.
Творча вітальня. Форма організації взаємодії педагогів відповідно до їхніх інтересів і вподобань. Створює атмосферу вільного, невимушеного спілкування.

Огляд-конкурс. Спосіб перевірки професійних знань, умінь, навичок, педагогічної ерудиції. Демонстрування та оцінювання творчих досягнень педагогів. Передбачає можливість оцінювати результати шляхом порівняння своїх здібностей зі здібностями інших.

Тематичні виставки. Презентація наочних матеріалів: малюнків, виробів,
літератури, посібників сприяє збагаченню знань, є змістовною формою обміну досвідом педагогів.
Методична робота ЗДО «Пролісок» спрямована на вивчення і впровадження в практику роботи педагогічних працівників теорії та методики розвитку, навчання і виховання дошкільників, а також оволодіння сучасною методологією, збагаченні досвіду педагогів новими прогресивними методами, впровадження новітніх розробок, позитивного досвіду, сучасних педагогічних технологій.

        Центром методичної роботи закладу є методичний кабінет. В наявності дитяча та методична література, законодавчі та нормативні документи, матеріал семінарів, свят та передового досвіду вихователів.
Впровадження в життя особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти
вимагає від педагога професійної зрілості, майстерності, високої культури
праці, психологічної грамотності, тому педагоги ЗДО приділяють велику увагу самоосвіті та професійному росту.
Завданням методичної служби є:
— Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя,
— Стимулювання творчого потенціалу;
— Підвищення педагогічної культури вихователів;
— Вдосконалення педагогічної майстерності;
— Розвиток спеціальних умінь та навичок;
— Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності.
Базується на принципах методичної роботи:
* Педагогічна співпраця з вихователем;
* Робота в режимі довіри, доброзичливості;
* Творча атмосфера, стимулювання творчої активності;
* Принцип допоміжне – регульованого контролю;
* Надання вихователеві права вибору;
* Системність методичних заходів;
* Щоденна допомога.
Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності
педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної
роботи:
— курси підвищення кваліфікації;
— науково-практичні семінари;
— розв’язання актуальних освітніх проблем в творчих групах;
— узагальнення досвіду робіт педагогів.
Методична робота з кадрами:
* Підвищення рівня фахової майстерності педагогів,
* Курсова перепідготовка,
* Атестація педагогів,
* Наставництво,
* Педради,
* Семінари,
* Консультації,
* Колективні перегляди,
* Робота творчої групи,
Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування, це:
— круглі столи, консультації;
— інтерактивні лекції;
— навчальні тренінги;
— семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для
педагогів спеціальних груп.
Відомо, що методична робота в сучасному дошкільному закладі — це цілісна система взаємопов’язаних заходів, яка ґрунтується на досягненнях психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду і спрямована на підвищення фахової майстерності педагогів, на розвиток творчого потенціалу кожного педагога, педагогічного колективу з метою підвищення ефективності освітнього процесу.
З урахуванням вимог сьогодення, шляхами підвищення ефективності роботи педагогічного колективу є:
— Забезпечення психолого-методичного супроводу педагогічного процесу.
— Створення умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і
кваліфікованої педагогічної праці.
— Прагнення колективу до створення позитивного іміджу закладу.
— Ефективне використання інформаційних, фінансових і людських ресурсів.
— Ефективне використання методів педагогічного стимулювання.
— Розроблення планів діяльності закладу.
— Забезпечення ефективної взаємодії з родинами та громадськістю.
Надається перевага тим формам методичної роботи, яка стимулює професійну творчість педагогів, а саме:
Професійні конкурси,
Огляди — конкурси,
Педагогічні виставки,
Виставки — презентації,
Творчі звіти педагогів,
Майстер — класи,
Створення мультимедійних презентацій.
Враховуючи, що ключовим моментом в модернізації дошкільної освіти на
сучасному етапі, є рівень професійної компетентності педагога, то методична
робота в ЗДО «Пролісок» спрямована на саморозвиток, самоосвіту, професійне вдосконалення педагогів.